Нагадаємо, що торік у березні
обговорювали перспективи майбутньої діяльності госпіталю шляхом приєднання його до Лубенської лікарні інтенсивного лікування та зосередження на паліативному й реабілітаційному напрямках.
У квітні обласний департамент ЖКГ
заплатив 1 334 250 гривень за проєктно-кошторисну документацію, а у серпні - ще понад 90 тисяч гривень за виконання експертизи проектної документації щодо реставрації будівлі основного корпусу госпіталю. Проте, далі документації справа не пішла.
Наразі народний депутат Анастасія Шептіфрац на свої сторінці у Фейсбук
зазначає, що доля госпіталю досі не визначена.
На жаль, із наданих НСЗУ чотирьох пакетів медичних послуг госпіталь два втратив, один з яких реабілітаційний.
Перспективні фахівці знайшли інші місця роботи, а директор госпіталю пішов працювати акушером-гінекологом у Лубенську лікарню інтенсивного лікування, оскільки з ним не продовжили контракт.
Крім того, учасники бойових дій в Афганістані й ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були закріплені за госпіталем і які чи не найбільше протестували проти його закриття, у більшості обстежуються і лікуються у лікарні інтенсивного лікування. Реабілітаційні послуги вони отримують у нещодавно відкритому
відділенні реабілітації.
Сама ж історична будівля госпіталю, яка належить обласному фонду комунального майна, не відповідає вимогам НСЗУ, бо має дерев’яні перекриття, які не можна перевантажувати важким сучасним діагностичним обладнанням.
На мій погляд, найраціональніше – розмістити в будівлі госпіталю Лубенський медичний фаховий коледж, про що ведуться розмови. А корпуси, які коледж має на території лікарні інтенсивного лікування, змогла б використовувати лікарня, яка наразі зробила величезний прорив у своєму технічному і кадровому розвитку. До речі, за словами керівництва лікарні, при розформуванні госпіталю вони візьмуть з нього на роботу деяку частину фахівців. Словом, треба змиритися з тим, що Лубни, по суті, втратили старовинний медичний заклад, і йти далі, - зауважує Анастасія Шептіфрац.