Голокост у Лубнах

Згідно з переписом населення 1939 року у місті Лубни проживало 2 883 євреїв, що становило 10,52 % населення.
13 вересня 1941-го Лубни окупували німецькі війська.
Після цього була проведена реєстрація євреїв. Тоді у Лубнах було зареєстровано близько 20 тисяч жителів, серед яких 1 500 євреїв. Відповідно, частині євреїв вдалось евакуюватися, а частина євреїв переховувалася від реєстрації.
Вже 10 жовтня було поширено інформацію про те, що всі євреї міста та околиці зобов'язані з'явитися 16 жовтня у певному місці. У цьому оголошеннізазначалося:
«Всі жиди —мешканці міста Лубень та околиці — мають з'явитися з метою переселення вчетвер 16 жовтня до 9-ї години ранку на вул. Замостя № 3 (бувші міськідачі). Необхідно взяти з собою харчі на три дні і теплий одяг. Хто невиконає цього наказу буде розстріляний. Арійських мешканців (українцівта росіян) міста взивається доносити про тих жидів, які не підкорятьсяцьому наказові»

Євреїв зібрали на площі Кірова (теперішній Володимирський майдан) та пошикували у колону. Тим євреям, які були крайніми зліва і справа зв'язали руки один із одним так, щоб з колони не можна було вийти. І у супроводі німців, які були переважно на мотоциклах, колона рушила у бік селища Засулля.
У акті районної комісії від 27 квітня 1944 року про це було зазначено:
«…Немецкие фашисты окружили сплошной цепью собравшихся и предложили им раздеться до нижнего белья, а потом толпами по 35-40 человек гнали к противотанковому рву, находящегося возле пенькового завода у с. Засулье. У рва немцы мужчин, стариков и женщин заставили снять нижнее белье, после чего ставили толпами на урез рва и расстреливали из автоматов, а детям давали по конфете, начиненные ядом, и отравляли…»
Тоді загинуло щонайменше 1500 євреїв, за іншими даними - 1900.
Також відомо, що на Великдень, 6 квітня 1942 року, загін зондеркоманди «Плат» (командир — гауптштурмфюрур СС Платт) розстріляв у Лубнах близько 700 євреїв.
1 вересня 1942 року німецька влада створила у Лубнах ґебітскомісаріат, місто стало центром Лубенського ґебіту. Окупаційне утворення охоплювало територію трьох районів Полтавської області: Лазірківського, Лубенського і Оржицького, та поділялося на три райони: Лазірки, Лубни і Заріг, межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом.

Голокост засвідчив жахливі наслідки ненависті, расизму та тоталітарної ідеології.

